Статут організації учнівського самоврядування ХЗОШ № 68 Комінтернівського району м. Харкова

1. Загальні положення

1.1. Організація учнівського самоврядування ХЗОШ № 68 - добровільне об’єднання учнів, утворене для всебічного розвитку, самореалізації; вироблення навичок співпраці, управління; підтримки та забезпечення прав учнів.

1.2. Організація здійснює свою діяльність відповідно до Законодавчих актів, що регулюють і визначають діяльність дитячих та молодіжних організацій:

- Загальної Декларації прав людини (1948 р., ст..25 п.2);

- Конвенції про права дитини (1989р.);

- Конституції України (ст.. 36, 37, 52);

- Закону України „Про об’єднання громадян” (1992р.);

- Закону України «Про волонтерський рух»;

- Закону України „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” (від 5.02 1993р., ст.. 13,14,15);

- Декларації про загальні засади державної молодіжної політики в Україні (від. 15.12.1992р.);

- Закону України „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” (від 5.02 1993р., ст.. 13,14,15);

- Закону про дії Кабінету Міністрів України щодо реалізації державної молодіжної політики”;

- Закону України „Про молодіжні та дитячі громадські організації” (01.12.1998р., ст..3,7,8,9,10,11);

- Закону України «Про загальну середню освіту»

- Закону „Про позашкільну освіту „ (2002р.),

- Закону „Про освіту”(1999р.).

- Наказу МОНУ №1023 «Щодо профілактики злочинності і правопорушень серед дітей, захисту їх прав на освіту»;

- Наказу МОНУ N 844 «Про вжиття додаткових заходів щодо профілактики та запобігання жорстокому поводженню з дітьми»( 25.12.2006);

- Листу МОНУ «Про розвиток учнівського самоврядування » (від 28.01.2014 № 1/9-77);

- Листу МОНУ №850«Про розвиток органів учнівського самоврядування» (№1/9-850 від 07 грудня 2009 року);

-Листу МОНУ №892 «Про перспективи розвитку органів учнівського самоврядування в умовах динамічних суспільних змін»(від 08,12.2010 № 1/9-892);

-Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад» (від 27 серпня 2010 р. N 778 )

1.3.Учнівське самоврядування організації пропагує дружні взаємини та співпрацює з різними громадськими об’єднаннями, з районною організацією на принципах взаємоповаги і толерантності, співпрацює з педагогами та батьками.

1.4. Організація утворюється та діє на основі добровільності та рівноправ’я ії членів, законності та гласності. Організація вільна у виборі напрямків своєї діяльності.

1.5.Організація має свою назву, Положення.

Повна назва організації:

- українською мовою: організація учнівського самоврядування Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 68 Харківської міської ради Харківської області.

- російською мовою: организация ученического самоуправления Харьковской общеобразовательной школы І-ІІІ ступеней Харьковского городского совета Харьковской области.

2. Головна мета, принципи та напрямки діяльності Організаціїї

2.1. Головною метою є:

- активізація роботи кожної класної організації ( шляхом обміну досвідом роботи, забезпечення інформаційного обміну та ділових контактів);

- забезпечення та захист прав і інтересів учнів;

- формування активної громадянської позиції, почуття відповідальності, свідоме ставлення кожного у вирішенні справ;

- виховання свідомого громадянина, готового в майбутньому взяти участь у вирішенні важливих політичних і державних завдань;

- соціалізація школярів, навчання їх науці управління через участь у місцевому самоврядуванні і представлення інтересів школярів у органах державної влади;

- проведення заходів , які сприяють вихованню та формуванню політичної толерантності.

2.2. Принципи шкільної учнівської Організації:

- повага до особистої думки і гідності кожного члена Організації;

- колективність у роботі Організації та ії органів у поєднанні з особистою відповідальністю кожного члена Організації за виконання своїх обов’язків та доручень;

- виборність усіх керівних органів Організації;

- свобода дискусії;

- виховання підростаючого покоління в дусі цінностей демократичного відкритого, гуманного суспільства.

3. Організація роботи та керівні органи Організації

3.1. Найвищим керівним органом Організації є учнівські збори, які збираються 1-2 рази на рік.

3.2. Учнівські збори вважаються чинними, якщо в їх роботі брали участь не менш 2/3 делегатів класних організацій, які входять до складу Організації. Рішення зборів є дійсним, якщо за нього проголосували не менш 2/3 делегатів.

3.3. Учнівські збори:

- приймають, вносять зміни та доповнення до Положення про Організацію;

- заслуховують та затверджують звіти;

-вирішують інші важливі питання, пов’язані з діяльністю Організації.

4. Постійними центрами Організації є:

4.1. Інформаційний центр:

- забезпечує гласність у діяльності органів учнівського самоврядування;

- розвиває творчу співпрацю учнів та вчителів, дітей та батьків, створює добрі взаємини між школами, налагоджує тісні стосунки з установами та організаціями;

- розвиває у дітей вміння збирати інформацію;

- сприяє підвищенню інтересу дітей до життя школи, класів.

- методична та практична допомога щодо оформлення та заповнення матеріалами постійних та змінних рубрик у класних куточках;

- ознайомлює учнів школи та вчителів (у випусках інформацій „Учнівське самоврядування”) з планами роботи на тиждень, місяць, семестр, згідно з перспективними програмами і планами органів самоврядування;

- сприяє проведенню оглядів новин у класах на засадах повного та часткового самоврядування.

4.2. Центр навчання:

- здійснює роботу, спрямовану на вироблення в учнів свідомого ставлення до навчання;

- організує консультаційну допомогу з предметів;

- бере участь у проведенні предметних тижнів, місячників. олімпіад, конкурсів;

- виступає на засіданнях шкільного парламенту з інформацією про кращий досвід роботи класних організацій та конкретних учнів.

4.3. Центр культури, відпочинку:

- формує досвід практичної діяльності, щодо залучення учнів до творчої діяльності;

- сприяє розвитку різноманітних форм роботи.

4.4. Центр дебатного клубу:

-забезпечення інтелектуального розвитку особистості;

-формування позитивних якостей та навичок спілкування учнів;

-створення умов для індивідуальної та колективної діяльності учнів;

- створення інформаційної бази на допомогу учням школи.

-розповсюдження та популяризація інтелектуальної гри «Дебати», узагальнення досвіду проведення гри, сприяння налагодженню дружніх стосунків між учасниками та організаторами дебатних у школи

4.5. Центр волонтерів:

- проявляє милосердя до хворих і людей похилого віку, ветеранів Великої Вітчизняної війни, здійснює пошукову роботу;

- проводить операції „Ветеран живе поряд”, „Милосердя”;

- здійснює заходи до Дня захисту дітей, Дня інвалідів;

- організує зустрічі з ветеранами.

4.6. Трудовий центр:

- закріплює за класними колективами об’єктів на території шкільного подвір’я;

- проводить трудові десанти;

- проводить у класах рейди перевірок зовнішнього вигляду учнів, стану шкільних меблів, чергування;

- бере участь у проведенні шкільних конкурсів.

4.7. Правовий центр:
-мета: розширення правових знань учнівської молоді, формування у неї громадянської свідомості, відповідальності перед суспільством і державою, спрямовання на безумовне дотримання норм права і моралі

Бере участь:

-у заходах інформаційного, освітнього та виховного характеру (лекції, бесіди, конкурси, ігри, змагання), спрямовані на підвищення рівня правової культури, формування в учнів правосвідомості, що ґрунтується на визнанні людини як найвищої соціальної цінності .

проводить:

- брейн-ринги на правову тематику,

-"круглі столи",

- конкурси малюнків "Захист прав дитини в Україні".

5. Координаційна рада.

Вищим керівним органом Організації є шкільний парламент „Райдуга”. До шкільного парламенту входять президент, заступник президента, відповідальні за роботу центрів.

Склад – 18 учнів, які вибираються шляхом відкритого голосування на класних годинах 5-11 класів. Президент парламенту вибирається на альтернативній основі. Вибори членів шкільного парламенту і президента здійснюються у вересні кожного навчального року. Засідання шкільного парламенту проводяться 1 раз на місяць відкрито. Повноваження членів шкільного парламенту припиняються одночасно з повноваженнями парламенту.

Повноваження шкільного парламенту:

- активізація роботи кожної класної організації (шляхом обміну досвідом роботи, забезпечення інформаційного обміну та ділових контактів);

- забезпечення та захист прав і інтересів учнів;

- формування активної громадянської позиції, почуття відповідальності, свідоме ставлення кожного у вирішенні справ;

- виховання свідомого громадянина, готового в майбутньому взяти участь у вирішенні важливих політичних і державних завдань;

- соціалізація школярів, навчання їх науці управління через участь у місцевому самоврядуванні і представлення інтересів школярів у органах державної влади;

- проведення заходів , які сприяють вихованню та формуванню політичної толерантності;

- працювання за програмою „Обдарована молодь”.

- приймання рішень по важливим питанням шкільного життя в межах своєї компетенції;

- участь у складанні річного плану.

Член шкільного парламенту може звернутися з любим питанням до педагогічної ради. Парламент має право вносити зміни і доповнення в „Положення про парламент школи”. Основною формою роботи є засідання шкільного парламенту. Засідання шкільного парламенту веде президент. Рішення шкільного парламенту приймаються більшістю голосів за умови, якщо на засіданні присутні 2/3 членів шкільного парламенту.

6. Президент шкільного парламенту:

- веде засідання шкільного парламенту;

- здійснює оперативне керівництво роботою парламенту;

- висуває кандидатуру свого заступника;

- затверджує внутрішні документи парламенту.

7. Заступник президента:

- допомагає президенту здійснювати оперативне керівництво роботою парламенту;

- виконує обов’язки президента у випадку його відсутності.

КОНЦЕПЦІЯ

учнівського самоврядування "Райдуга" Харківської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів № 68 Харківської міської ради Харківської області

У сучасних умовах постає соціальна потреба у формуванні та розвитку особистості, спроможної розв’язувати як щоденні, так і масштабні завдання, що забезпечують не лише виживання, а прогрес нації.

Саме участь вихованців в учнівському самоврядуванні є підґрунтям для формування соціально активної особистості.

Учнівське самоврядування забезпечує комплексний виховний вплив на учнів шляхом їх залучення до усвідомленої та систематичної участі у вирішенні важливих питань життя класу та школи.

Учнівське самоврядування - це висока громадська активність та діяльність усіх членів колективу, яке є ефективним засобом виховання відповідальності; це самодіяльний початок у діяльності учнівського колективу, який допомагає розвивати організаторські якості особистості, навчає учнів навичкам і прийомам організаторської діяльності.

Завданням учнівського самоврядування є формування і розвиток соціально активної, гуманістично формованої особистості з глибоко усвідомлено громадською позицією, почуттям національної гідності; формування в учнів навичок самоврядування, оволодіння організаторськими уміннями.

Учнівське самоврядування - це динамічна система, зміст діяльності і функцій якої постійно змінюються.

Зміст діяльності учнівського самоврядування визначається цілями і задачами та уявляє собою конкретну, реальну діяльність учнів у складі роботи єдиного колективу навчального закладу.

Діяльність учнівського самоврядування має свою специфіку, яка виявляється у тому, що в цій діяльності треба враховувати не тільки вікові та організаційні можливості учнів, але й інтереси навчального закладу.

Основними критеріями розвитку учнівського самоврядування є залучення до реальних функцій управління, організованість, відповідальність за результати роботи своєї и товаришів.

Дієвість учнівського самоврядування забезпечується:

- співпрацею педагогічною і учнівського колективів;

- реальними повноваженнями органів учнівського самоврядування;

Учнівське самоврядування - спосіб організації життя колективу, що передбачає активну участь дітей (на основі взаємодії з педагогами) у прийнятті і виконанні рішень для досягнення суспільно значущих цілей.

Учнівське самоврядування як форма молодіжної участі в процесах прийняття рішень на рівні навчального закладу має значний потенціал як фактор впливу на процес соціалізації учнівської молоді.

Спільна за учителями розробка концепцій управлінського органу, положення про його діяльність, надання йому статусу офіційного елементу в управлінській структурі школи.

Безпосередня участь у їхній діяльності: засідання, обговорення проблем та шляхів їх вирішення, винесення їх на розгляд керівництва школи організаційна робота за напрямами. Залучення членів учнівської громади до комітетів, що складає план роботи школи.

Особливості розвитку учнівського самоврядування

Одним з основних принципів освіти є поєднання державного управління і громадського самоврядування. Самоврядування закладів освіти передбачає їх право на самостійне планування роботи, вирішення питань «навчально-виховної», науково-дослідної, методичної, економічної і фінансово-господарської.

Як невід’ємна складова частина системи самоврядування в освіті учнівське самоврядування є одним з найважливіших факторів формулювання в учнів умінь і навичок керівництва демократичними процесами, що відбувається в державі.

Особливість учнівського самоврядування полягає в тому, що це - реальний безперервний процес дедалі ширшого залучення учнів до громадських справ, це самостійно організована школярами діяльність (планування, усвідомлення мети, виконання, оцінка результатів).

До учнівського самоврядування належать не лише учнівські структури, які уповноважені спільно з колективом дорослих приймати рішення щодо управління шкільним життям, а й інші форми дитячої самоорганізації на засадах спільних інтересів і потреб, а саме:

1. Різноманітні учнівські організації в структурі навчального закладу, які здійснюють співуправління на рівні делегування інтересів і запитів дітей для розгляду їх керівництвом школи та самостійної або спільної з педагогами організації не навчальної діяльності школи:

а) організаційні утворення виконують представницьку функцію (шкільний парламент).

В основі його діяльності - висвітлення проблем, інтересів, пропозицій різних класів чи інших об’єднань, представлених у їхній структурі, участь у плануванні поза навчальної складової шкільного життя.

3. Різноманітні учнівські об’єднання за інтересами в структурі школи.

До різноманітних творчих об’єднань можуть належати офіційно існуючі в структурі навчального закладу творчі колективи, предметні гуртки, студії, спортивні секції та команди, команди КВК, «Що? Де? Коли?», команди юних пожежних та загони юних інспекторів дорожнього руху.

4. Представники педколективу та керівництва навчального закладу.

Можна виділити педагогічних працівників, до провідних функцій яких неодмінно належить створення умов для розвитку учнівських ініціатив, організація повноцінного дозвілля молоді в умовах школи та забезпечення можливості реалізації учнів у навчальній й поза навчальній діяльності.

5. Окремі особистості.

Специфіка молодіжної участі полягає в тому, що вона може набувати вигляду не організованої діяльності, а соціального феномену, коли, наприклад, об’єктивно існуючі обставини спонукають людину висловлювати або діяти певним чином. Саме тому часто має місце персоніфікований характер участі, коли діють не колективні суб’єкти, а окремі особистості.

Індивідуальна активність виникає у зв’язку з бажанням учня проявити себе певним чином в обставинах, що склалися.

ОСНОВНІ ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ

Ефективність даної Концепції залежить від повноти її реалізації у конкретному навчально-виховному закладі

Основні шляхи реалізації концепції:

- підтримка діяльності дитячих і молодіжних організацій, об’єднань за інтересами;

- пропаганда передового досвіду кращих навчально-виховних закладів з питань учнівського самоврядування;

- залучення до учнівського самоврядування в школі висококваліфікованих і талановитих педагогів, батьків, представників громадськості;

- проведення семінарів, тренінгів з актуальних проблем учнівського самоврядування;

- використання засобів масової інформації у висвітленні досвіду учнівського самоврядування школи;

- придбання науково-методичної літератури з проблем учнівського самоврядування.

Основні функції учнівського самоврядування

- стимулювання інтересу до навчання, трудової і суспільно корисної діяльності;

- створення оптимальних умов для виявлення і розвитку творчих здібностей, організаційних навичок;

- створення умов для самореалізації особистості;

- формування свідомого вибору соціальних цінностей.

Допоміжна організаційно-практична функція - специфічна функція регулювання взаємин в середині навчального закладу, яка поєднує «законодавчу» і «виконавчу» функції.

Компенсаційна функція - це самодіяльність і самоорганізація учнів у різних видах діяльності.

Інноваційна функція - протиставляє себе бюрократизованим формам суспільної діяльності. Завдяки їй в організаційно-управлінських структурах відбуваються позитивні зміни, розширюється діапазон учнівського самоврядування.

Цінність учнівського самоврядування полягає у тому, що учні глибоко і всебічно проникають у сутність своїх прав та обов’язків.

Дана концепція має на меті визначити пріоритетні напрями роботи учнівського самоврядування.

Принципи організації учнівського самоврядування

Принципи організації учнівського самоврядування - це сукупність основних положень, які визначають його розвиток та напрями діяльності.

Принципи учнівського самоврядування

- демократизація та гуманізація виховного процесу;

- єдність вимог та повага до особистості;

- послідовність, систематичність і єдність виховних впливів;

- відповідність віковим та індивідуальним особливостям учнів;

- свідомість, самодіяльність, активність учнів;

- партнерство;

- робота з активом;

- розвиток колективу через формування перспектив;

- формування суспільної думки;

- педагогічна допомога, а не контроль.

Самоуправління відвертає учнів від асоціальних форм поведінки, допомагає розвинути соціальну активність, виховує в них почуття власної гідності, надає можливість виявити себе у конкретній ситуації.

Сфери розвитку учнівського самоврядування різноманітні: культура, освіта, спорт, дозвілля, соціально-виробнича практика.

Педагогічно доцільна організація учнівського самоврядування потребує використання особливо довірливого стилю взаємодій.

Функції самоврядування в ХЗОШ № 68

  • Проведення загальношкільних колективних творчих справ.
  • Організація благоустрою території школи, двору.
  • Підготовка та проведення конкурсів, творчих справ, змагань.
  • Заслуховування звітів органів учнівського самоврядування.
  • Участь у розробці плану роботи школи на новий навчальний рік.
  • Участь у проведенні педагогічних рад, на яких розглядають питання життєдіяльності учнівських колективів.

"РАЙДУГА"-це добровільне об’єднання учнів, утворене для вироблення навичок самоврядування, гласності, демократизму.

Основні завдання:

  • забезпечення і захист прав та інтересів учнів школи;
  • забезпечення виконання ними своїх обов’язків;
  • сприяння навчальній та творчій діяльності учнів.

"РАЙДУГА"-це добровільне об’єднання учнів, утворене для вироблення навичок самоврядування, гласності, демократизму.

- рішучий,

- активний,

- ініціативний,

- дружній,

- упевнений,

- гуманний,

- актив

Мета: формування і розвиток соціально активної, гуманістичноспрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадською позицією, національної самосвідомості.

Педагогічна взаємодія вчителів, учнів, батьків

Шкільний колектив- ядро виховної системи.

Учнівський колектив – середовище, в якому відбувається самовиявлення і самоутворення особистості учня.

Партнери у спільній діяльності у ХЗОШ № 68

- педагогічна рада;

- методоб’єднання класних керівників;

-педагог-організатор;

- психолог;

- батьківські Ради класних колективів;

- батьківська Рада школи;

-"Союз Чорнобіль України" Комінтернівського району

Положення про парламент „Райдуга” ХЗОШ № 68

Затверджено на учнівських зборах

1. Парламент школи є органом шкільного самоврядування в ХЗОШ № 68.

2. Склад – 22 учня, які вибираються шляхом відкритого голосування на годинах спілкування 5-11 класів.

3. Президент парламенту вибирається на альтернативній основі строком на 1 рік.

4. Вибори членів шкільного парламенту і президента здійснюються у вересні кожного навчального року.

5. Засідання шкільного парламенту проводяться 1 раз на місяць відкрито.

6. Повноваження членів шкільного парламенту припиняються одночасно з повноваженнями парламенту.

Повноваження шкільного парламенту:

- активізує роботу кожної класної організації (шляхом обміну досвідом роботи, забезпечення інформаційного обміну та ділових контактів);

- забезпечує та захищає права і інтереси учнів;

- формує активну громадянську позицію, почуття відповідальності, свідоме ставлення кожного у вирішенні справ;

- виховує свідомого громадянина, готового в майбутньому взяти участь у вирішенні важливих політичних і державних завдань;

- проводить заходи, які сприяють вихованню та формуванню політичної толерантності;

- приймає рішення по важливим питанням шкільного життя в межах своєї компетенції;

- приймає участь у складанні річного плану;

Парламент має право вносити зміни і доповнення в “ Положення про парламент школи ”


Кiлькiсть переглядiв: 113